Ігор Ткаченко
Сьогодні вкотре доводиться піднімати питання ставлення до військовослужбовців, які є пацієнтами кабінетів ПТАО та проходять службу у Збройних Силах України.
Протягом двох днів мені, як консультанту з регіонального розвитку БО "БФ VOLNa", довелося надавати допомогу вісьмом військовослужбовцям з діагнозом F11.252, яких перевели на нову локацію для обмежено придатних до військової служби. Вчора прибули троє чоловіків, сьогодні — ще п'ятеро.
Усі вони розповідають про надзвичайно тривожні випадки стигми та дискримінації, з якими стикаються під час проходження служби та отримання медичної допомоги.
Один із військовослужбовців, який пересувається на милицях та звернувся до лікарки зі скаргами на стан здоров'я, отримав не медичну консультацію, а агресивну реакцію через те, що звернувся російською мовою. За словами військового, йому було заявлено, що наступного прийому не буде, якщо він спілкуватиметься російською, або ж він має знайти собі перекладача.
Після цього чоловік був переконаний, що причина такого ставлення особиста. Проте, поспілкувавшись із побратимами, з'ясував, що подібне ставлення відчули на собі практично всі пацієнти ПТАО, які перебувають на цій локації.
Я повністю підтримую українську мову як державну та переконаний, що в умовах війни її значення є надзвичайно важливим. Але коли мова стає інструментом приниження поранених, хворих чи вразливих військовослужбовців, це вже не про державну політику, а про порушення людської гідності та права на медичну допомогу.
Особливо боляче чути такі історії на фоні того, через що проходять пацієнти ПТАО після мобілізації. За численними свідченнями військових, під час мобілізаційних заходів представники ТЦК та СП нерідко вилучають або знищують документи, що підтверджують проходження замісної підтримувальної терапії, відбирають мобільні телефони, а люди фактично залишаються без доступу до гарантованого державою лікування.
Внаслідок цього військовослужбовці проходять через тяжкий синдром відміни, а вже потім змушені доводити своє право на лікування. Після підтвердження статусу пацієнта терапія часто відновлюється фактично з нульових дозувань, що створює додаткові ризики для здоров'я та психологічного стану людини.
Щиро дякую лікарям цивільних кабінетів ПТАО у місті Бершадь та КНП «ВОКПНЛ ім. акад. О. І. Ющенка» ВОР, які допомагають таким пацієнтам, відновлюють лікування та поступово повертають їх до необхідних терапевтичних дозувань.
У мене виникає лише одне питання: якою буде мотивація людей служити та виконувати свій обов'язок, якщо замість підтримки вони стикаються зі стигмою, дискримінацією, приниженням та порушенням своїх законних прав?
За фактами, викладеними військовослужбовцями, мною вже підготовлені та направлені відповідні звернення до юриста VOLNa та до Військового омбудсмана України.
Ми й надалі будемо відстоювати права пацієнтів ПТАО незалежно від того, чи перебувають вони в цивільному житті, чи виконують свій військовий обов'язок у лавах Збройних Сил України.
Гідність, право на лікування та повага до людини не можуть бути скасовані ні за яких обставин.
Діяльність БО "БФ VOLNa" здійснюється за підтримки 100% LIFE, Альянс громадського здоров'я Alliance for Public Health, ViiV Healthcare, PATH, Elton John AIDS Foundation, INPUD